Дослідження структури та властивостей карбидосталей
на основы Tі, отриманих методом тигельної плавки
Карбидосталь [carbonized (carburized, cement) steel] - композиційний
термозміцнений матеріал, що містить 30-35 про. % мелкодисперсних
часток карбіду або карбонітрида титану, рівномірно розподілених у
матриці (основі) з інструментальної, теплостійкої сталі, переважно зі швидкорізальної.
За рівнем ріжучих властивостей карбидосталь займає проміжне положення
між швидкорізальними сталями підвищеної теплостійкості (Р6М5К, Р9М4К8)
і W-Co- сплавами (типу ВК8), перевершуючи останні по міцності при вигині на 600-800 МПа. [1]
Однієї з різновидів карбидосталей можна вважати композиційні матеріали,
являють собою металеві матриці (основи) із заданим розподілом у них
зміцнювачей (наприклад, дисперсних часток й ін.). При цьому ефективно
використовуються індивідуальні властивості складові композиції.
Комбінуючи об'ємний зміст компонентів, можна, залежно від призначення,
одержувати матеріали з необхідними значеннями міцності, жароміцності,
модуля пружності, абразивної стійкості, а також створювати композиції
з необхідними магнітними, діелектричними, що радіопоглинають й іншими
спеціальними властивостями.
У цей час існуючі промислові способи одержання карбидосталей засновані
в більшості випадків на методах порошкової металургії з наступним їхнім пресуванням.
Завданням даного дослідження є вивчення можливості одержання карбидосталей
системи Fe-Ti методом сплавки заліза й карбіду титану в печі Таммана.
В алундовом тиглі діаметром 30 мм і висотою 80 мм під флюсом АНФ-1П при
температурі 17000С були виплавлені два зразки сплаву Fe-Ti зі змістом 25%
Ti по масі(зразок №1) і 16% Ti по масі(зразок №2).
З отриманого металу виготовили зразки для проведення металографічних досліджень.
Зразки шліфували на абразивному верстаті, зачищали на папері з різним рівнем
абразиву й полірували на пасті ГОЇ й алмазній пасті. Потім зразки травили 10%
розчином HNO3+ етиловий спирт. Після цього провели виміри мікротвердості при
навантаженні
100 грам.
Результати дослідження зразка №1 показали, що він має структуру
заевтектоідного білого чавуну. Відрізняється від звичайного білого чавуну тим,
що присутні окремі включення Ti (мал.1).
Малюнок 1 -Заевтектоідний білий чавун
Малюнок 2-карбідна матриця з виділенням графіту
З малюнка 2 видно, що при меншому змісті карбіду відбулося повне його розчинення. Сформувалася матриця заліза з виділенням графіту. У структурі були виявлені не травльоні світлі ділянки. Мікротвердість вище мікротвердості матриці, але нижче мікротвердості карбідної фази. Тому для встановлення природи цих ділянок необхідне проведення додаткових досліджень. Технологія плавлення приводить до високої розчинності карбіду титану в рідкій фазі й після кристалізації кількість карбідів дуже мало, тобто в наступних експериментах потрібно збільшити частку Ti.
Додатково в зразках замірили мікротвердість. Мікротвердість поміряли в білих ділянках, у темних ділянках й у зоні графіту.
Таблиця 1-Мікротвердість зразка №1
Білі ділянки |
Білі смуги |
Н/мм2 |
Н/мм2 |
7610 |
4450 |
7610 |
12870 |
5020 |
11660 |
5540 |
8570 |
6350 |
8940 |
5720 |
8940 |
5360 |
6570 |
5540 |
7060 |
5360 |
7610 |
4880 |
5540 |
4200 |
|
Xcp =5744 Н/мм2; |
Xcp=8221 Н/мм2 |
S2=(Xi-Xcp)2/n-1=1136447,6;
|
S2=6716765 |
Результати виміру мікротвердості зразка №2 наведені в таблиці 2.
Таблиця 2-Мікротвердость зразка №2
Білі ділянки |
графит |
Темні ділянки |
Н/мм2 |
Н/мм2 |
Н/мм2 |
4450 |
4470 |
3220 |
5020 |
1730 |
1670 |
3970 |
1340 |
3970 |
3660 |
1130 |
4090 |
3570 |
1580 |
4200 |
5540 |
1210 |
3970 |
8940 |
2100 |
4330 |
9720 |
1730 |
5920 |
7060 |
1940 |
5360 |
8570 |
1080 |
8240 |
4880 |
|
|
5540 |
|
|
5720 |
|
|
4580 |
|
|
5540 |
|
|
Xcp =5784 Н/мм2; |
Xcp=1831 Н/мм2; |
Xcp=4497 Н/мм2; |
S2=3739925; |
S2=979343; |
S2=3026623 |
Експериментально встановлено, що розчинність карбіду титану в залізній матриці вище, ніж рівноважна, обумовлена по діаграмі стану Fe-Тi. Це може бути пов'язане з тим, що експерименти проводили в графітовому тиглі, що створював умови для додаткового насичення зразків вуглецем.